Освітній простір «Слава України»

Наші герої!

Улічний Ярослав, керівник фізичного виховання!

Ярослав загинув 2 березня 2023 року у бою під Бахмутом, Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу.

Указом Президента України №224/2023 “Про відзначення державними нагородами України” від 14 квітня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Ярослав Улічний нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Козак Богдан Петрович

Богдан Козак («Полин») народився 27 січня 1995 року у Львові.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №77, згодом професійну здобув освіту у Міжрегіональному центрі ПТО художнього моделювання і дизайну.

Мав винятковий хист до кулінарії, тож після завершення навчання працював кухарем у низці закладів у сфері ресторанного бізнесу міста Львова.

Виконував бойові завдання на Луганщині у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Богдан загинув 20 січня 2024 року на Луганщині.

У Богдана Козака залишилися мама і брат.

Дуденко Назар Олександрович

Назар Дуденко “Guffi” 6 липня 1999 року в місті Кодима Одеської області.

Після закінчення школи поїхав до Львова навчатися на перукаря, здобув у 2018 році фах перукаря-пастижера у Міжрегіональному центрі професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова.

Працював діджеєм у молодіжному таборі «Лінія відриву».

У 2019 році вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 9-му батальйоні 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був заступником командира бойової машини – навідником-оператором.

Виконував бойові завдання на території ООС, зокрема, брав участь у боях на Світлодарській дузі. Під час повномасштабного вторгнення Назар разом із побратимами боронив Миколаївщину, Херсонщину й Донеччину.

Молодший сержант Назар Дуденко загинув 7 червня 2023 року під час відбиття ворожого штурму в районі села Первомайське на Донеччині.

Поховали воїна в селі Шершенці Одеської області.

Вдома на нього чекали дружина та син, який народився у 2021 році.

Кріль Степан Павлович

Степан Кріль народився 7 січня 1996 року у селі Мшана Львівського району Львівської області.

Випускник Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання та дизайну м. Львова, здобув професію кухаря-кондитера.

Степан загинув 1 серпня 2023 року при виконанні бойового завдання у селі Іванівське, що на Донеччині, внаслідок отриманих смертельного поранення.

У захисника залишилися кохана дружина, з якою тільки-тільки поєднали серця, мама, тато, брат та сестра.

Нагороди

Указом Президента України №578/2023 “Про відзначення державними нагородами України” від 12 вересня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня Кріля Степана Павловича (посмертно) — солдата.

Гайдучок Роман-Дмитро Ігорович

Роман-Дмитро Гайдучок народився 9 жовтня 1991 року у Львові.

Закінчив Ліцей №74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. Навчався у Національному лісотехнічному університеті України, згодом вступив до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова, здобув професію «Кухар; кондитер».

У мирний час працював у ресторанній сфері. Для Романа-Дмитра Гайдучка кулінарія була не тільки роботою, а справою всього життя. Захоплювався футболом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Роман-Дмитро загинув 24 червня 2023 року під час виконання бойового завдання.

У Романа-Дмитра Гайдучка залишилися батьки, бабуся з дідусем та брат.

Ткачик Іван Тарасович

Іван Ткачик народився 16 січня 2000 року у селі Горбачі Щирецької селищної громади Львівської області.

Закінчив Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова.

У часі війни – механік-водій-електрик відділення управління командира батареї взводу управління командира І гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. Зарахований у списки в/ч А0396 27 лютого 2022 року.

Іван помер 8 березня 2023 року внаслідок важких поранень, отриманих під час ворожого артилерійського обстрілу 26 лютого 2023 року поблизу смт Білозірка Херсонської області.

Грицина Ксенія Анатоліївна

Ксенія Грицина народилася 27 квітня 1993 року у селі Вишнівчик Хмельницької області.

Навчалася у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова.

Згодом вступила до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова, здобула спеціальність «кухар-кондитер».

У мирний час працювала у сфері торгівлі.

У 2021 році підписала контракт із Збройними Силами України, розпочала кар’єру військовослужбовця і згодом стала «бойовим медиком». Під час служби отримала звання «молодший сержант».

Із початком повномасштабного вторгнення захищала Україну у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Брала участь у боях за Попасну.

Ксенія загинула 11 вересня 2022 року намагаючись врятувати життя свого побратима Олександра Полюховича.

У Ксенії Грицини залишилися мама, брат та 4-річний син.

Гасій Юрій Степанович

Юрій Гасій народився 24 лютого 1977 року у Львові. Навчався у середній школі №44.

У львівському професійно-технічному училищі №4 (зараз – Міжрегіональний центр ПТО художнього моделювання і дизайну) здобув спеціальність «кравець верхнього одягу». Отримав диплом з відзнакою.

У 1995-96 рр. проходив строкову службу у внутрішніх військах, отримав звання старшини.

У 2000 р. вступив до львівського університету фізичної культури, навчався за спеціальністю «карате».

У січні 2015 року пішов добровольцем до лав ЗСУ, під час навчання у центрі «Десна» отримав кваліфікацію стрільця ПЗРК Ігла-1. Після завершення навчання був командиром відділення ПЗРК Ігла-1.

До квітня 2016 року перебував у зоні АТО. Воював у 17-му окремому мотопіхотному батальйоні 57-ї мотопіхотної бригади.

Під час мінометного обстрілу біля м.Майорськ на Донеччині отримав осколкове поранення голови, мінно-вибухову травму, контузію. Через 4 місяці ці поранення призвели до передчасної смерті Юрія 20 липня 2016р.

Залишились батьки, дружина і двоє дітей.

Похований на Голосківському кладовищі у Львові, поле №70.